Сценарій до Дня української писемності та мови
«Мова – духовний скарб нації»
Мета: вшанувати пам’ять славнозвісних просвітителів слов’ян – Кирила та Мефодія;
розповісти про видатного давньоруського письменника-літописця Нестора; ознайомити з
історією їх життя; розповісти про виникнення свята – Дня української писемності та
мови; познайомити учнів з історією виникнення письма; з’ясувати витоки нашої мови, її
місце серед інших слов’янських мов; виховувати повагу до історичного минулого, почуття
поваги до слов’янських учителів, інтерес до вивчення мов.
Вед. 6 листопада 1997 року було підписано Указ Президента України, у якому говориться: “На підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливості ролі української мови в консолідації суспільства постановляю: “Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця”.
Вед: Мова – духовний скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях змалечку .
Вед: Люди говорять різними мовами. Їх нараховується приблизно 6 тисяч. На жаль, філологи застерігають, що у ХХІ столітті щонайменше 40% цих мов вимруть. А це страшна втрата для людства, бо кожна мова– це геніальний прояв людського духу.
Вед. З часу винайдення писемності фактично почався період документальної історії людства, тому стало можливим не тільки передавати мовну інформацію на відстані, але й закріпити її в часі.
Вед: Український народ має понад тисячолітню писемність, і почала вона складатися ще задовго до прийняття християнства. Корені українського слова проросли з найдавніших діалектів праслов’янських племен, рясними пагонами розвинулися в часи Давньоруської держави.
Вед: Саме великими просвітителями слов’ян —братами Кирилом і Мефодієм – не був створений алфавіт. Брати Кирило та Мефодій перекладали з грецької на слов’янську мову релігійні тексти. Кирило розробив слов’янську абетку, внаслідок чого його було названо «творцем слов’янського письма».
Вед: Перша датована книга під назвою “Апостол” була надрукована в Москві в 1564 році, в Україні у Львові – в 1574 році друкарем Іваном Федоровим. Слов’янським алфавітом, побудованим на основі кирилиці, користуються українці, росіяни, білоруси, болгари, серби, македонці.
Вед: Книжну справу започаткував у Київській Русі князь Володимир Великий у X ст.,також заснував перші школи. Небувалий розквіт книжної справи стався за Ярослава Мудрого, який у 1037р., за свідченням літописця, написав книги та заснував першу державну бібліотеку.
Вед. Дуже багато жорстоких літ і століть пережила наша невмируща мова, мужньо знісши і витерпівши наругу наймогутніших царських сатрапів та посіпак шлахетсько-панських і своїх панів.
Вед: Та у найкритичніші, найважчі моменти української історії з’являлися особистості, які рятували націю від остаточного знищення.
В історії української мови й літератури є дві дати. Перша—1798 рік, коли були видруковані три частини поеми «Енеїда» Івана Котляревського. Це була перша книжка, написана живою народною українською мовою. Саме від цієї дати бере свій початок сучасна українська літературна мова.
Вед: Ще одна дата – 1840 рік, коли вперше було видано «Кобзар»
Ця дата може вважатися доленосною: з того часу нова українська літературна мова стала на важкий, але плідний шлях розвитку і нормативної стабілізації.
З появою віршів Т.Шевченка українська літературна мова стала на шлях розвитку.
Вед: Ще Вольтер писав, що “всі основні європейські мови можна вивчити за шість років, а свою рідну мову треба вивчати все життя”. Тому в 1989 році Верховна Рада УРСР надала українській мові статусу державної.
Вед: У день української писемності та мови стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика. Цей унікальний мовний марафон був зініційований великим українським меценатом і громадським діячем Петром Яциком, який усе життя прожив у Канаді, але завжди пам’ятав про рідну землю.
Вед: Після здобуття незалежності він часто приїздив до України. Мовна ситуація в Україні дуже непокоїла Петра Яцика, бо він був переконаний, що є мова — є й держава, немає мови — немає держави. Так народилася ідея конкурсу з української мови для української ж молоді. Конкурс набуває популярності, бо головна його мета— утверджувати державний статус української мови, підносити її престиж.
Вед: Сьогодні українську мову можна почути в Канаді, Великобританії, Мексиці, Німеччині, Аргентині, Венесуелі, Парагваї, Греції, Китаї (близько 40 країнах світу). Історію, географію, літературу та мову України вивчають у 28 коледжах та університетах США
Вед. Ми живемо на чудовій, багатій, мальовничій землі – на нашій славній Україні, де розмовляють багатьма мовами. Але українська мова впевнено відроджується. І всім нам негоже, просто соромно не знати своєї мови, бути поганими нащадками у таких великих і славних батьків.